зв'язка

зв'язка
-и, ж.
1) Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети; в'язка. || розм. Які-небудь речі, зібрані та зв'язані у вузол, пакунок; клунок. || перен.
••

Логі́чні зв'я́зки — засоби, за допомогою яких з одних логічних виразів утворюють інші, складніші.

2) спец. В'яжуча речовина або суміш речовин чи якісь інші засоби, що міцно зв'язують, сполучають, скріплюють що-небудь із чимось.
3) спец. Щільна сполучна тканина, що скріплює суглоби чи з'єднує окремі органи тіла між собою. Голосові зв'язки.
4) грам. Допоміжне дієслово, яке є частиною складеного присудка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "зв'язка" в других словарях:

  • зав'язка — I зав язка и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв язка. II з ав язка и, ж. Те, чим зав язують що небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • перев'язка — I перев язка и, ж. 1) Дія за знач. перев язати, перев язувати. 2) Те, чим перев язано що небудь. || перен. Те, що охоплює, ніби перев язуючи, що небудь; смуга навколо чогось. 3) Те саме, що перев яз. 4) Пов язка, накладена на хворе місце, рану і… …   Український тлумачний словник

  • прив'язка — іменник жіночого роду зав язка прив язка іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • зв'язка — кы, ж. Вр. Зв язка (капиця). Ремін, што зв язує держак з быльцьом в ціпах, називат ся зв язка або капиця …   Словник лемківскої говірки

  • в'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети. 2) діал. Зав язка. 3) мат. Сім я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 4) муз. Горизонтальна риска (ребро), що зв язує… …   Український тлумачний словник

  • прив'язка — и, ж. Те саме, що зав язка …   Український тлумачний словник

  • розв'язка — и, ж. 1) Кінець, завершення чого небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав язка. 2) Розгадка чого небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3) спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для… …   Український тлумачний словник

  • ув'язка — и, ж., діал. Зав язка …   Український тлумачний словник

  • зав'язка — іменник жіночого роду те, чим зв язують зав язка іменник жіночого роду початок …   Орфографічний словник української мови

  • підв'язка — іменник жіночого роду стрічка підв язка іменник жіночого роду підв язування …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»